Physics
Дослід Девіссона-Джермера
Електрони дифрагують на кристалі нікелю: пік на 50 градусах при 54 вольтах - із довжини хвилі де Бройля й однієї сталої ґратки.
Що відбувається
Електрони б'ють по кристалу нікелю й повертаються хвилею: λ = h/√(2meV) де Бройля й одна стала ґратки ставлять максимум першого порядку на 50,9° при 54 вольтах, а Девіссон і Джермер наміряли 50°. Нічого не підганяли - крути напругу, і пік іде рівно туди, куди його ставить d·sin φ = λ, причому модуль знаходить його скануванням кривої, а не зчитує з формули, яка його туди поставила. Нижче 32,5 В довжина хвилі перевищує міжатомну відстань, першого порядку немає взагалі, і про це повідомляється, а не підпирається краєм; бліда крива під нею - те, що дали б частинки, відскакуючи від шорсткої поверхні: гладенька пелюстка без жодного максимуму.
Рівняння модуля
Рівняння λ = h / p = h / √(2 m e V) (de Broglie) n λ = 2 d sin θ (Брегг); нікель d = 0.091 nm Пік 54 V → λ = 0.167 nm → на 50° два сканування (незалежна числова перевірка): I(θ) на 54 V піках на 50.92°, 2.057 на класичному 0.507; I(V) на 50° піках, де перший порядок проходить детектор, V* = h²/(2me·d²·sin²50°) = 55.45 V, напівмаксимум 47.5…67.0 V; поріг h²/(2me·d²) = 32.54 V
