Astronomy / Earth
Планетарний баланс
Об’ємна планета, потоки світла й тепла, вимірюваний баланс енергії. Змініть атмосферу та простежте нагрівання або охолодження поверхні.
Що відбувається
Модель середнього сірого радіаційного балансу. Тепло накопичує поверхня, шари врівноважуються миттєво. Без конвекції, погоди, спектра CO₂ та зворотних зв’язків. Потоки віднесені до квадратного метра всієї поверхні; надходження світла — S/4. Планети та хмари — умовні зображення, не карти й не метеодані. Відстані між оболонками, обертання та маркери енергії умовні; шари не позначають висоти. Вибір планети відновлює її відстань й альбедо. Зміна параметра починає нову історію з поточної температури; пауза зберігається.
Модель та її обмеження
Модель середнього сірого радіаційного балансу. Тепло накопичує поверхня, шари врівноважуються миттєво. Без конвекції, погоди, спектра CO₂ та зворотних зв’язків. Потоки віднесені до квадратного метра всієї поверхні; надходження світла — S/4.
Рівняння модуля
Рівняння сонячна константа на відстані d : S = L_Sun/(4 pi d^2) ; поглинання на одиницю поверхні: F = S(1 − A)/4 немає атмосфери: sigma T_eq^4 = F , отже T_eq = [S(1 − A)/(4 sigma)]^(1/4) - це ЕФЕКТИВНА температура, а не температура поверхні N сірі шари, прозорі для сонячного світла, випромінювання eps в інфрачервоному діапазоні: U_i = (1 − eps)U_(i−1) + eps sigma T_i^4; D_i = (1 − eps)D_(i+1) + eps sigma T_i^4 баланс шару: 2 sigma T_i^4 = U_(i−1) + D_(i+1) ; поверхня: sigma T_s^4 = F + D_1 ; верх: U_N = F точні родини, з якими порівнюється розв’ язувач: eps = 1 дає T_s = T_eq(N+1)^(1/4) і шар j з верхньої частини T = T_eq·j^(1/4) N = 1 і будь- яке eps дає T_s = T_eq/(1 − eps/2)^(1/4) ; шар випромінює в обох напрямках, тобто ціла теплиця Венера: S в 1.913 разів більше Землі і T_eq НІЖЧЕ — 227 K проти 254 — оскільки альбедо 0.77 проти 0.306 де закінчується модель: eps = 0.79 відтворює спостереження Землі 288 K , і 0.01 з eps є 0.6 K - одна відповідна ручка, без прогнозу
