Astronomy / Earth
Припливні сили
Досліджуйте припливне розтягування у 3D: порівняйте хмару пробних частинок з ізольованим дослідом і розгляньте різниці гравітаційного прискорення.
Що відбувається
Обмежений ньютонівський експеримент: безмасові трасери у фіксованому м’ якому ядрі потенціалу, а не в самогравітаційній купі уламків. Початкові кругові орбіти стаціонарні без припливів; керування швидкістю навмисно дозволяє холодну хмару колапсу. Спін змінює орбітальні напрямки, а не початкові позиції. Немає взаємної гравітації, зіткнень, тертя, розриву, тиску рідини або втрати маси ядра. Гліф ядра є потенційним маркером, а не твердою поверхнею. Основний поглинає трасери, що перетинають його початковий радіус; фізика атмосфери і ударів відсутня. Густина супутника визначає масу/ радіус і часову шкалу; це не густина, що виводиться з реального розриву. Текстура планети і розміри трасера є ілюстративними. Енергія вимірюється відносно визначеного ядра і не зберігається під час припливів. Від’ ємна енергія у кінцевій точці не є доказом тривалого захоплення. Кола Роша є початковими оцінками, а не відстанню розриву, виміряною у цьому експерименті. Немає реконструкції Шоумейкера- Леві 9.
Рівняння модуля
Рівняння δg = −GM (R+x)/|R+x|³ + GM R/|R|³ δg_linear = GM/d³ [3n(n·x) − x] a_core = −Gm x / (|x|²+ε²)^(3/2) e_core = |v|²/2 − Gm/sqrt(|x|²+ε²) d_balance = r_s (2M/m)^(1/3) d_fluid = 2.44 r_s (M/m)^(1/3) [ідеальна кругова синхронна орбіта]
