Engineering
Пасова передача й проковзування
Збільшуйте навантаження, доки пас не почне проковзувати, потім увімкніть натягувач і порівняйте. Межу задають кут обхоплення й тертя; поки пас проковзує, робота переходить у тепло.
Що відбувається
Плоский пас охоплює малий ведучий шків і більший ведений, який навантажує гальмо. Пас передає різницю натягів віток, F = T₁ − T₂, і лише до межі Ейлера–Ейтельвейна T₁/T₂ = e^(μθ), яку задають коефіцієнт тертя μ і кут обхоплення θ на малому шківі. Збільшуйте гальмівний момент: поки потрібна сила нижча за межу, пас зчеплений, далі він проковзує, і робота ковзання нагріває його. За нерухомих осей вітки ділять попередній натяг: T₁ + T₂ = 2T₀. Пружинний натягувач на веденій вітці натомість тримає T₂ = T₀ і збільшує обхоплення, тому той самий натяг передає більше до початку проковзування. Порівняйте обидва варіанти за однакових μ і T₀.
Модель: жорсткі шківи; пас — один фрикційний зв’язок між ободами з межею Ейлера–Ейтельвейна, зчеплений або ковзний; без розтягу паса (пружного ковзання), відцентрового натягу й коливань віток. Тепло ковзання йде в зосереджену теплоємність, що охолоджується на повітрі.
Що спробувати
Збільшуйте гальмівний момент до проковзування паса; потім увімкніть натягувач і повторіть за того самого попереднього натягу.
Рівняння модуля
Рівняння T₁/T₂ ≤ e^(μθ) F = T₁ − T₂ T₁ + T₂ = 2T₀ ⇒ Fmax = 2T₀ (e^(μθ) − 1)/(e^(μθ) + 1) T₂ = T₀ ⇒ Fmax = T₀ (e^(μθ) − 1) Q = ∫ F·Δv dt
